Бібліотека школяра

«О слово рідне! Орле скутий!..»: образи мови в поезії Олександра Олеся

У трьох строфах Олександр Олесь поєднує біль через приниження мови, пам’ять про її виразність і заклик повернути їй силу. Скутий орел, меч і сонце показують різні стани й можливості рідного слова.

До кого звертається голос вірша

Адресатом стає рідне слово, тобто українська мова. До нього ліричний голос звертається прямо, як до співрозмовника. Орел означає істоту, здатну вільно летіти, а ознака скутості робить цю здатність недоступною. Так перший образ одразу ставить питання про сильний голос, можливості якого обмежено.

Перша строфа спрямовує увагу і на зовнішнє приниження, і на байдужість нащадків. Співочий грім батьків поєднує силу й мелодійність успадкованого слова. Згадка про дітей, які його забули, переносить відповідальність у сучасність ліричного голосу.

Друга строфа: мова звучить як край

У наступній строфі образи дерева, зір, степу й Дніпра утворюють звуковий портрет. Дерева шумлять, зорі набувають музики, степ співає, Дніпро реве. Кожний образ дає окремий тембр, від тихого до могутнього. Мова постає здатною вмістити багато голосів місця, з яким пов’язана.

Щоб розпізнати метафору, придивися до музики зір. У межах буквального опису зорі не грають. Поет переносить на них слухову властивість і дає читачеві відчути зв’язок між небом і звучанням слова. Епітет у цьому ж образі характеризує колір, тому художні засоби можуть діяти разом.

Чому меч поступається сонцю

У фіналі голос спочатку просить, щоб слово стало мечем. Потім з’являється коротка самопоправка і прохання стати сонцем та осяяти край. Зміна образу важлива для тону: порив захиститися переходить у бачення сили, здатної охопити цілий простір, просвітити й оновити його.

Вислів про судні дощі продовжує цей рух. У ньому є і стихійність, і відчуття відповідальності за зроблене. Третю строфу варто читати разом із першою: там скутий орел не міг здійснити властивого йому руху, а тут сонце й дощ дають образові слова поширитися над усім краєм.

Громадянська лірика і триступеневий розвиток

Ставлення до мови тут стосується пам’яті, гідності й майбутнього спільноти, тому поезію читають як громадянську лірику. Щоб обґрунтувати це, назви конкретні дії: слово принижують, його забувають нащадки, ліричний голос закликає його осяяти край.

Якщо треба відновити порядок образів, зістав три кроки: біль за скуте слово, його багатоголосна краса, сподівання на дію. Кожну частину починає звертання. Воно тримає мову в центрі, хоча тон тричі змінюється.

Розібрані завдання

Тлумач символ у строфі

Чому епітет «скутий» потрібний образові орла?

Він показує обмеження сили й свободи. Це дає змогу уподібнити становище рідного слова до птаха, якому завадили летіти.

Простеж самопоправку

Яким образом у фіналі замінено меч?

Сонцем. Захист як перший порив розширюється до прагнення осяяти й оживити цілий край.

Самоперевірка

  1. Кому адресовані звертання?

    Відповідь і пояснення

    Рідному слову, українській мові.

  2. Яка річка входить до звукового портрета краю?

    Відповідь і пояснення

    Дніпро.

  3. Який тип лірики переважає?

    Відповідь і пояснення

    Громадянська лірика.

  4. У якій строфі з’являються меч і сонце?

    Відповідь і пояснення

    У третій, останній.

Джерела

Пов’язані теми й тренування

↑ Вгору