Оскіл до появи сома
Оповідач запрошує читача поплавати Осколом. Він спостерігає за каченятами, болотяними курочками, лататтям і вузенькими протоками, якими йде човен. Короткий вигук чи звуконаслідування періодично переривають спокійний перелік, тому заплава сприймається як жива місцевість.
Місце дії має дві сторони. З поверхні річка здається прозорою і тихою, проте під водою біля радгоспу є небезпечна глибочінь. Дід Панько застерігає від купання і вимірює глибину уявною дзвіницею. Від цього перебільшення оповідь природно переходить до сома, який начебто жив у ковбані.
Дід Панько розповідає про лови
За дідовими словами, в присмерку з води зник панський гусак. Пан і Панько готують великий гак, наживляють його гускою й натягують налигач. Саму боротьбу з рибою дід розповідає повільно. Він не раз повертається до руху риби й до того, як удвох водили її на гаку. Слухач перебиває його, бо хоче швидше довідатися, що сталося.
Дід запевняє, що в череві риби знайшли рештки улюбленого панського сетера Джоя. Панько повідомляє про це тоді, коли пан уже їв спійманого сома. Оповідач ставить під сумнів почуте. Дід замість перевірки власної історії посилається на прочитану паном книжку Сабанєєва й на ще неймовірнішу історію про ведмедя.
Питання про катер і новий свідок
Слухач перевіряє межу дідового перебільшення, коли питає про паровий катер. Панько каже, що такого не чув, але відразу вигадує пояснення, чому це могло б статися. На його думку, сома зупиняє гуркіт: тихий катер був би цілком придатною здобиччю. Дотеп виникає з удавано серйозного міркування про неможливе.
У подальшій рибальській оповідці дія переноситься на Дніпро. До руки рибалки у човні нібито затягнулася петля від шворки з гаком, за який смикає сом. Відстань, яку човен так долає проти течії, робить гіперболу особливо відчутною. Кожне нове свідчення мало б усунути сумнів, проте тільки примножує неймовірні подробиці.
Чому жанр називають усмішкою
Усмішка Остапа Вишні поєднує невелику художню оповідь, невимушений гумор і розмовну манеру. Тут ознаками усної історії є перепитування, вигуки, перебивання й повтори. Досвідчений слухач швидко помічає, що дід керує темпом і смаком розмови не гірше, ніж ловами.
У фіналі оповідач переходить до манери рибальського довідника. Поряд із відомостями про водойми та час лову з’являється пропозиція ловити сома на ведмедя. Сміх виникає з того, що правдоподібні деталі й неймовірну наживку подано тим самим упевненим тоном. Це повертає читача до дідового способу переконувати співрозмовника.
Розібрані завдання
Відокремлюємо оповіді
Хто розповідає про панського собаку і яка деталь має довести, що його проковтнув сом?
Історію веде дід Панько. Він каже, що під час оброблення сома побачили хвіст і підпалини Джоя. Це твердження персонажа, який полюбляє перебільшувати.
Пояснюємо темп
Для чого дід кілька разів поспіль повертається до того, як водили рибу?
Сам повтор відтворює тривалість боротьби, а нетерпіння слухача перетворює опис лову на комічний діалог.
Самоперевірка
На якій річці зникає панський гусак?
Відповідь і пояснення
На Осколі.
Ким був Джой?
Відповідь і пояснення
Панським мисливським собакою, сетером-гордоном.
На кого посилається Панько, коли його слова ставлять під сумнів?
Відповідь і пояснення
На автора книжок про рибальство й полювання Сабанєєва.
Як дід пояснює, чому сом не ковтає катери?
Відповідь і пояснення
Сом нібито боїться їхнього гуркоту.